У зв’язку з зовнішньополітичною напруженістю в українсько-російських відносинах, анексією Росією Криму, а також проведенням антитерористичної операції на південному сході України, на території держави діє часткова мобілізація, оголошена указом Президента «Про часткову мобілізацію» від 17.03.2014 № 303/2014. Крім того, Верховною Радою було ухвалено постанову «Про додаткові заходи щодо зміцнення обороноздатності України у зв’язку з агресією Російської Федерації» № 4519, якою фактично відновлюється призов до Збройних Сил України. Виходячи з цього, постає необхідність окреслити коло прав, гарантованих чинним законодавством України для мобілізованих громадян.

Відповідно до статті 65 Конституції України,захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Порядок проведення мобілізації в Україні регулюється Законом «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Згідно даного закону, мобілізація – це комплекс   заходів,   здійснюваних   з  метою планомірного  переведення   національної   економіки,   діяльності органів   державної   влади,   інших  державних  органів,  органів місцевого самоврядування,  підприємств,  установ і організацій  на функціонування   в  умовах  особливого  періоду,  а  Збройних  Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного  захисту  -  на  організацію  і  штати  воєнного  часу. Мобілізація  може  бути  загальною  або  частковою  та проводиться відкрито  чи  приховано.

Статтею 23 даного закону встановлено перелік осіб, які не підлягають призову на військову службу: не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані:

- заброньовані на період  мобілізації  та  на  воєнний  час  за органами  державної  влади,  іншими державними органами,  органами місцевого самоврядування,  а також за підприємствами, установами і організаціями   в   порядку,   встановленому  Кабінетом  Міністрів України;

- визнані відповідно до висновку  військово-лікарської  комісії тимчасово  непридатними до військової служби за станом здоров'я на термін   до    шести    місяців    (з    наступним    проходженням військово-лікарської комісії);

- чоловіки, на  утриманні яких перебувають п'ять і більше дітей віком до 16 років (такі чоловіки можуть бути призвані на військову службу у разі їх згоди тільки за місцем проживання);

- жінки, на  утриманні  яких перебувають діти віком до 16 років (такі жінки можуть бути призвані на військову  службу  в  разі  їх згоди і тільки за місцем проживання);

- зайняті постійним  доглядом  за особами,  що його потребують, відповідно до законодавства  України,  в  разі  відсутності  інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;

- народні депутати України,  депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

- інші військовозобов'язані або  окремі  категорії  громадян  у передбачених законами випадках.

Права та обов’язки військовозобов’язаних під час проходження зборів та резервістів під час виконання ними обов’язків служби у військовому резерві встановлюються Законом України «Про військовий обов’язок і військову службу», іншими нормативно-правовими актами.

 Загалом, увесь обсяг прав мобілізованих можна розподілити на такі групи:

1.   Трудові права:

- На зарахування часу перебування на  військовій службі до їх страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», час  перебування  громадян  України  на  військовій    службі зараховується  до  їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за   спеціальністю,   а  також  до  стажу  державної  служби.  Час проходження  строкової  військової  служби  зараховується до стажу роботи,  що  дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах,  якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася  за  фахом  у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію  на  пільгових умовах до введення в дію Закону України "Про пенсійне  забезпечення" або  на пенсію за віком на пільгових   умовах  до  набрання чинності  Законом  України  "Про загальнообов'язкове  державне  пенсійне  страхування". Час  навчання  в  професійно-технічному  навчальному закладі і час проходження  строкової  військової  служби,  які  зараховуються до пільгового  стажу,  не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що  дає право на пенсію на пільгових умовах.

- На збереження після звільнення з військової служби права на працевлаштування на попередньому робочому місці. За військовослужбовцями строкової служби, які  до  призову працювали на підприємствах, в установах і організаціях,  незалежно від форм власності і господарювання, зберігається при звільненні з військової служби право на працевлаштування їх в тримісячний строк на  те  ж  підприємство,  в  установу  чи  організацію   або    їх правонаступники  на посаду, не нижчу за ту, яку  вони займали  до призову  на  військову  службу.  Протягом  місяця  з дня взяття на військовий  облік  за  місцем  проживання  за  поданням військовий комісаріат  в  порядку,  який  встановлюється  Кабінетом Міністрів України,   надає  їм  матеріальну  допомогу  в  розмірі  середньої місячної  заробітної  плати  за  останнім місцем роботи за рахунок коштів  державного бюджету. Вони користуються за інших рівних умов переважним   правом   на   залишення   на  роботі  при  скороченні чисельності   або   штату  працівників  у  зв'язку  із  змінами  в організації   виробництва  і  праці  протягом  двох  років  з  дня звільнення  з  військової служби.

- На збереження за час перебування на військовій службі місця роботи (посади) і середнього заробітку (за умови призову під час мобілізації на період не більше одного року). Згідно ст. 119 Кодексу законів про працю України (КЗпП), на час виконання державних або громадських обов'язків, якщо за чинним законодавством України ці обов'язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку. Працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, передбачених законами України "Про військовий обов'язок і військову службу" і "Про альтернативну (невійськову) службу", надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів. Працівникам, які призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, гарантується збереження місця роботи, посади і середнього заробітку.

- На дострокове звільнення у випадку, якщо сім’я військовослужбовця строкової служби втратила годувальника і не має інших працездатних членів та членів сім’ї з самостійним заробітком (передбачено ч. 3 ст. 8 Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).

- На достатнє грошове, матеріальне та інші види забезпечення, що відповідає умовам військової служби,  стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Згідно ст. 9 Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», до складу грошового забезпечення входять:

      - посадовий оклад, оклад за військовим званням;

 - щомісячні додаткові  види  грошового забезпечення (підвищення посадового  окладу,  надбавки, доплати,  винагороди,  які   мають постійний характер, премія);

-  одноразові додаткові види грошового забезпечення.

 Грошове  забезпечення  визначається  залежно  від  посади, військового звання,  тривалості,  інтенсивності та умов військової служби,   кваліфікації,   наукового   ступеня   і  вченого  звання військовослужбовця. Грошове забезпечення  підлягає   індексації   відповідно   до закону.

- Право на відпустки. Відповідно до ч. 12 ст. 10 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям   строкової  військової  служби,  які проходять військову службу  на  кораблях,  суднах  і  в  берегових частинах бойового забезпечення Військово-Морських Сил Збройних Сил України та Морської охорони Державної прикордонної служби України, за  весь  період проходження військової служби надається відпустка тривалістю 10 календарних днів без  урахування  часу,  необхідного для  проїзду до місця проведення відпустки та назад,  але не раніш як через 3 місяці проходження ними строкової військової служби. Частиною 13 даної статті цього закону встановлюється, що дружині  (чоловіку)  військовослужбовця  щорічна  основна відпустка  за  її бажанням надається у зручний для неї (нього) час одночасно із щорічною основною відпусткою військовослужбовця.

2.  Соціальні права:

- Право на продовольче та речове забезпечення за нормами і в терміни, які встановлюються Кабінетом Міністрів України. Згідно статті 29 Закону «Про військовий обов’язок і військову службу», призвані на збори військовозобов’язані та резервісти, які виконують обов’язки служби у військовому резерві, забезпечуються матеріальними засобами в порядку і розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. 

- На збереження за військовослужбовцями строкової служби житлових приміщень, які вони займали до призову на військову службу. Такі військовослужбовці не можуть бути зняті з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.

- На зарахування для продовження навчання до того навчального закладу, де військовослужбовець навчався до призову за мобілізацією.

- На безоплатний проїзд залізничним,   повітряним,  водним  та  автомобільним  (за винятком таксі) транспортом:  у відрядження, у  відпустку в межах України (такий вид пільг надається за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї  в  розрахунку  на  одну особу за попередні шість місяців не перевищує  величини  доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу,   у  порядку,  визначеному  Кабінетом  Міністрів  України),при  переведенні  на  нове  місце  проходження  військової служби або у зв'язку з передислокацією військової частини, до місця проживання,  обраного при звільненні з військової служби,  в  межах  України.

 Право на безоплатний проїзд  всіма видами транспорту загального користування  міського, приміського та міжміського сполучення (за винятком таксі) мають виключно військовослужбовці строкової військової служби.

Окремо слід звернути увагу на передбачені статтями 19 і 20 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» право військовослужбовців на оскарження неправомірних рішень і дій (бездіяльності) органів військового управління та командирів (начальників) у порядку, передбаченому законом, статутами Збройних Сил України та іншими актами, а також на захист прав і законних інтересів у передбаченому законодавством України порядку.